Чи це людина. Леві Прімо

Мудрість гефтлінга, в’язня концтабору — не намагатись зрозуміти, не уявляти майбутнього, не ставити запитань, затямити, що «завтра вранці» на табірному жаргоні означає «ніколи». Цю муд­рість Прімо Леві судилося засвоїти, коли йому було двадцять чотири і його, молодого хіміка, депортували до концтабору в Аушвіці.

«Чи це людина» — проникливе і щемке свідчення злочинів проти людства, живий голос Голокосту, автобіографічний твір про болючий досвід виживання приреченого на знищення, про глибинну самотність, про пошуки і віднаходження людської душі навіть у пекельних колах табору смерті.

Прімо Леві розпочав роботу над твором ще будучи в'язнем. Ідея донести світу прожитий біль та досвід, безперечно, допомагала йому не опускати руки, не стати одним з тих, хто змирився зі своєю долею. Він зумів вижити, як і горстка з тих, що потрапили в Аушвіц. А також залишив наступним поколінням цю книгу як попередження, на що може перетворитися людина, яка потрапляє в такі нелюдські умови; як застереження за жодних умов не забувати про цю ще доволі свіжу та незагойну історичну рану - Голокост; а також як нагадування-питання, яке потрібно ставити собі щодня: ,,Чи знаєш, що ти - людина?"