Роман Софії Андрухович номінували на престижну літературну премію у Франції

Роман української письменниці Софії Андрухович "Фелікс Австрія", над екранізацією якого наразі працює "FILM.UA Group", номіновано на французьку літературну премію Жана Моне. Вона з 1995 року вручається європейськім авторам за кращу книгу написану або перекладену французькою мовою. Імена переможців будуть оголошені 13 червня.

Про це розказала прес-служба "FILM.UA Group" у прес-релізі, надісланому журналістам.

До шорт-листу премії також увійшли такі європейські письменники як Шанталь Тома (Франція), авторка роману "Прощавай, моя королево" екранізованого у 2012 році режисером Бенуа Жако; Себастьян Баррі (Ірландія) автор роману "Скрижалі долі", за мотивами якого в 2016 році знято однойменну стрічку; Алан Голлінггерст (Великобританія) володар Букерівської премії 2004 року; Хосе Карлос Ллоп (Іспанія), Йон Кальман (Ісландія) та Чель Андерс Вестьо (Швеція).

Роман "Фелікс Австрія" вийшов у французькому перекладі в січні 2018 року у видавництві "Noir sur Blanc". Цього року очікується видання у Словаччині та США. Минулого року роман вийшов в Угорщині (Typotex) та Чехії (Větrné mlýny). Влітку 2016 року видавництво Czarne випустило книгу польською мовою, а у австрійському видавництві "Residenz Verlag" вийшов німецькомовний переклад роману.

Письменниця Софія Андрухович / Фото прес-служби FILM.UA

Права на екранізацію роману "Фелікс Австрія" придбала "FILM.UA Group". На даний момент фіналізується робота над сценарієм фільму та домовленості з польськими партнерами щодо ко-продукції, розпочався пошук локацій для зйомок в Івано-Франківську. Продюсер проекту — Надія Зайончковська, автор сценарію — Аліна Семерякова в колаборації з Софією Андрухович. Згідно з попередніми домовленостями режисером фільму стане Петро Домалевський — лауреат Гран-Прі 42-го Фестивалю польських художніх фільмів (м. Ґдиня 2017) за дебютну роботу "Тиха Ніч".

Зйомки картини заплановані на 2018 рік.

Дія роману "Фелікс Австрія" розгортається у Станіславові (нинішньому Івано-Франківську) кінця ХІХ — початку ХХ століття. Звичайне місто на кресах "щасливої Австрії", в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, — долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев – у нерозривному зв'язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.