Пастирські послання. Том 2. Шептицький Андрей

Пастирські послання. Період з 1918р.-1939р

Із усіх пастирських послань митрополита, відколи він у 1899 приступив до обов’язків Станиславівського єпископа і до смерті 1 листопада 1944-го, можна дослідити і пізнати історію Галичини, релігійну, культурну, економічну, суспільну і політичну ситуації, побачити вади населення, дізнатись, на що саме звертав увагу митрополит і як реагував на ту чи іншу подію у житті духовенства і вірних, як вчив він поводитись в окупаційний режим, а ще як писав про ліберальну совість, українську державу, про декалог, звертався до православної інтелігенції.

У другому томі вміщено твори митрополита, написані у період між двома світовими війнами, тобто після повернення із заслання у 1917 р. і до початку Другої світової війни. Це складний період для розбудови Української греко-католицької Церкви, з огляду на складне міжнародне становище у Європі та внутрішню політичну ситуацію у Західній Україні. Том поділений на три частини: “Пастирські послання” ( до розділу ввійшли 72 послання), “Праці на тему церковної єдності” та “Морально-пасторальні праці”. Вперше широкий загал може ознайомитися із працями митрополита на тему церковної єдності, опубліковані англійською та французькою мовами, які були доступні лише фахівцям з церковної історії. Серед них – стаття “Місія чернецтва у справі єднання церков” (1923), доповідь митрополита Андрея Шептицького про католицьку місіонерську роботу в країнах, які утворювали Російську імперію (1922), праці “Психологія унії” (1925) і “Дві ментальності” (1926) та інші.